я хотів поспати видихнути і писати це на свіжу голову, але мене розпирає
UuultraC
Розробник/видавець: ADELTA
Жанр: візуальна новела, романтика, драма, н\ф, ЛГБТІК+ (
попереждення: 18+, жорстокість, насильство, суїцид, зґвалтування (неповнолітніх теж), кров, розчленування, бодіхорор, ерогуро (ага), загалом ця гра навіть мене зробила здивовано підняти брови. Окей одну. Бо американці це локалізували)
Мова: JP, EN
Дата виходу: 2020
Сюжет:
All at once it hit him: this was power too, just as surely as smashing your fist into someone’s face, just as surely as putting a hammer through someone’s skull. The power to make another person crazy with pleasure instead of fear and pain, to have every cell in another person’s body at your thrall.
Poppy Z. Brite, Drawing Blood
Японія, 1970й рік, розквіт токусацу і, несподівано, справжніх супергероїв, які б'ються зі справжніми кайдзю. Три історії про тих, хто живе під звуки геройської сирени (ні, не повітряної тривоги), б'ється під звуки геройської сирени і, іноді, помирає під ті самі звуки. Кайдзю не з'являються з-під землі чи з океанських глибин, кайдзю це люди, які якимось чином заразилися невідомою невиліковною хворобою, яка перетворює людей на неконтрольованих монстрів.
(це спойлерний ендінг до другої історії, але мені все одно)
Вердикт: одразу скажу, що попередження варто читати дуже уважно, я аж здивований, що гру взагалі повністю переклали англійською і лишили трошечки цензури лише на одному моменті (підозрюю, людина не підписувалася прибирати блюр з вельми специфічного ерогуро). Переклад теж ближче до кінця стає трохи гірше, з'являються помилки в тексті і перекладі, або перекладач втомився, або нерви не витримали, я не знаю, але це не привід псувати текст.
Стосовно ж усього іншого, почну з цього скріна, бо бачу, що непослідовний і уривчастий сюжет з купою прогалин, стрибками в часі і між персонажами, а також необхідністю все це співставляти самостійно в голові заходить не всім. Попередня гра (
Hashihime) була більш послідовна, хоча теж складна і багатошарова.
Але суто для мене ADELTA наразі в плані тексту-сюжету-візуалу зробили те, що я ще в жодній візуалці не бачив в настільки ідеальному поєднанні, аж дух захоплює. Колір, звук, пози, ракурси, візуал, який справді додає сюжет, поєднується в ціле, тут майже немає текстових описів, здебільшого думки і діалоги, для всього іншого треба використовувати очі, бачити деталі. В цій грі навіть нема вкладки з SG, бо їх майже дві тисячі, сотні зображень, які самі по собі розповідають історію. Розставляють крапки над "і" і акценти в сюжеті. Це наче вишукана старовинна прикраса, на яку хочеться дивитися годинами, бо слова зайві. Гра-коштовність.
Абсолютно неймовірно. Абсолютно не для всіх. Але з усіх візуальних новел, які мені доводилося читати ця - найближча до витвору мистецтва. Не через сюжет, сюжети я читав кращі, хоч і не так вже й багато, але виконання, поєднання тексту з зображенням, довершеність і цілісність? Неперевершено! Більше години мого часу в грі пішли на скріншоти. І я не перебільшую.