Mini Game Review

Японські ігри, візуальні новели та все, що десь в проміжку. Я здебільшого пишу рецензії в Стімі, але сюди наразі дублюю найцікавіше та пишу про те, чого в Стімі нема. Список робити ліниво, можливо якось пізніше розсортую кожну рецензію в окрему тему, але наразі як є.
Форма для рецензій, про всяк випадок:

Назва

Розробник/видавець:
Жанр:
Мова:
Дати виходу:

Сюжет:

трейлер\зняток\посилання

Вердикт:

 

[Lilit]

VTuber Connect

Розробник/видавець: VerumVincula
Жанр: візуальна новела, романтика, драма
Мова: EN
Дати виходу: 2022

Сюжет: історія починається досить цікаво, з нашого типового отаку\хіккі ГГ, який в захваті від стрімів відомої вітуберки Мана, відмовляється контактувати зі світом і розповідає, який він нещасний. Потім він несподівано зустрічає дівчину, яка виявляється ще більш нещасною за нього і всім очевидно, що це власне Мана і є. Потім звісно ж нізвідки з'являються янголи антидепресантів і нейролептиків, всім одразу магічно стає краще, інколи піднімають цікаві питання про стріми, але загалом мораль в тому, що взаєморозуміння працює краще за психотерапевта і гідазепам (ха. ха. ха).

You scan through the score
And put fingers on keys
And you play
And everything else goes away
Everything else goes away

And you play 'til it's perfect
You play 'til you ache
You play 'til the strings or your fingernails break

Next to Normal - Everything Else

Вердикт: я - не цільова аудиторія, депресивні підлітки і стріми з вітуберами то взагалі не моє, тож моя оцінка здебільшого стосується інформативності стосовно медіуму (бо на це наче був наголос) і тексту з сюжетом. Але це чергова добре зроблена безкоштовна візуалка, тож я не дуже критичний.
Так, гра піднімає питання ідентичності, самокритики, депресії і синдрому самозванця, але робить це дуже зверхньо і загалом текст читається, наче недороблена чернетка, написана під впливом свіжих вражень і натхнення, але все ж чернетка стосовно структури і стилістики тексту. Остаточний хрест на спробах розібратися в собі ставить магія несподіваних стосунків, бо хочеться заспівати Heathers з їх 'I am damaged, you are damaged', але там якраз добре показано, до чого призводять такі стосунки. В цілому почитати можна, але ну ніц не моє і мій внутрішній латентний психотерапевт невдоволений.

 

[Lilit]

South Scrimshaw

Розробник/видавець: Nathan O. Marsh
Жанр: візуальна новела, н\ф, псевдодокументальний (а точніше це документальна візуалка про вигаданий світ)
Мова: EN
Дати виходу: 2023 (друга частина анонсована, гра виходить)

Сюжет: це історія маленького кита від самого народження, з поясненнями і дослідженнями вчених, які вивчають цей непередбачуваний вид китів з незвичним і дуже різноманітним симбіозом.
Стосовно ж всього іншого просто подивіться на цю красу і ні слова більше:

Вердикт: вау, от просто вау і все.
Візуальна новела і не зовсім візуальна новела, з пафосом істоти, що читає візуалки десятками і сотнями, пишу: такого я ще не бачив і це прекрасно. Безкоштовна (!!!) історія десь на годину, яку хочеться рекомендувати взагалі всім, але зважайте, що стиль - документальний, себто це історія про життя одного маленького кита неіснуючого симбіотичного виду з і на іншій планеті. Також з назви очевидно, що це перша частина і історія закінчена лише частково.

 

[Lilit]

Graveyard Girls

Розробник/видавець: Delphinium Interactive
Жанр: візуальна новела, повсякденність, драма, ЛГБТІК+
Мова: EN
Дати виходу: 2021

Сюжет: це історія про втрату і горе, смерть близької людини і те, чи можна після цього жити й як це робити, якщо відповідь - "так". Це історія, яка починається на цвинтарі, куди наша героїня навідалася вперше за чотири роки після смерті тата.

No, I'd rather pretend I'm something better than
These broken parts
Pretend I'm something other than
This mess that I am
'Cause then I don't have to look at it
And no one gets to look at it
No, no one can really see

Dear Evan Hansen Musical - Words Fail

не знайшлося. Тримайте посилання на ітч.

Вердикт: один з тих випадків, де я не буду і не хочу про реалізм з логікою, бо кожен відчуває і намагається впоратись з травмами по-різному, скажу лише, що так, історія дуже емоційна і може бути болючою. Може бути терапевтичною чи травматичною залежно від вашого емоційного стану. Але спроби піднімати важливі питання важливі і цінні, гра безкоштовна, тож звернути увагу рекомендую.

Зауважу, що написане далі - лише моя власна думка, але серйозно, якщо ви піднімаєте такі важкі теми, наголошуєте на тому, щоб говорити про смерть і при цьому "subtle romantic tones" от взагалі ніц не "subtle". Звісно, можна згадати, наскільки в різних культурах часто поєднувалися секс і смерть, але це не зовсім та візуалка. А можливо, мене просто дратує те, що героям не може допомогти випадковий перехожий, друг чи там альпака, я не знаю. Оце "кохання з першого погляду зцілило мені все" остогидло і ну зовсім не сприймається серйозно.

 

[Lilit]

Five Stages of Pink

Розробник/видавець: Kaffein_SS
Жанр: візуальна новела, містика, драма
Мова: EN
Дати виходу: 2022 (онгоїнг)

Сюжет: чотирнадцятирічний хлопець, який живе в найдивнішому місті в світі, якого вже двічі викрадали невідомі люди, який також страждає від невідомої хвороби, мріє лише про одне - стати нормальним. Але після другого викрадення, двох місяців жебракування і переховувань він майже не пам'ятає нічого, а також виявляється, що він і до викрадення знав небагато. Або ж не хотів знати. Але от саме зараз в ньому прокинулась цікавість, що суперечить безпеці і здоровому глузду, тож нам доведеться дізнатися все і про всіх одразу.

Вердикт: попереджаю, що гра не завершена, наразі вийшло лише дві глави з...? З точно не трьох, може п'яти, може десяти, хтозна. Тож жодних відповідей нема, нічого не пояснили і таке інше. Гра безкоштовна і зроблена з неймовірною деталізацією і купою подробиць, навіть завеликою купою, як на мене, але якщо вас не лякають підлітки, онгоїнги і всі оці фамільні драми з купою персонажів, за якими тре слідкувати одночасно, але ніхто нічого не пояснює - рекомендую. Це не моя гра взагалі саме через теорії змови на кожному кроці, інтриги і десять ящиків лору, які на читача вивалюють вже в пролозі, при цьому це самі лише недомовки. За майже п'ять годин я остаточно зрозумів лише те, що в мене приблизно півтисячі теорій, але в самій грі я досі нічого не розумію, бо ніхто нічого не розповідає і всі брешуть.

 

[Lilit]

start;again

Розробник/видавець: Two and a Half Studios
Жанр: візуальна новела, містика, драма, детектив, ЛГБТІК+
Мова: EN
Дати виходу: 2022

Сюжет: нічого не ясно, нічого не зрозуміло, за неймовірно оригінальним концептом наш ГГ прокидається в незнайомому місці з амнезією і намагається знайти вихід, але потім опиняється в іншому незнайомому місці, з тими самими проблемами і метою, але несподівано пригадує щось геть відмінне від попереднього разу. І так багато разів.

Steam

Вердикт: я відверто втомився читати однотипні штуки з передбачуваним (і позиченим, ну припиніть) сюжетом і жартами, які перестали бути для мене смішними ще в 13.
Якщо ви грали в 999\Zero Escape (особливо першу частину і тру енд) - це версія для дошкільнят і яойщиць. Далі можете не читати. Якщо просто взяти і спойлернути весь (зовсім весь) сюжет, то уявіть, що хтось написав фанфік по Дев'яточці, де Зеро активно намагається ще й заромансити ... про всяк випадок не буду спойлерити Дев'ятку двох гравців. Всьо. В мене все.
Якщо ви не в темі і я бачу з обговорень, що навіть ці "загадки" були комусь складні, - гру можна сміливо брати зі знижкою, вона проста і усіляко намагається пробити на емоції, тож сира цибуля готова і ніндзя вже вилазять з темряви, щоб її активно різати.
Бо так, гра не жахлива і таке інше, просто мені набридло читати все те саме по п'ять і більше разів. Я шукаю історії, де є сюжет і сякий-такий зміст з послідовністю. Чи принаймні щоб спроби змусити читачів співчувати героям були не лише... спробами і примусом.

 

[Lilit]

Cupid

Розробник/видавець: Fervent Studio
Жанр: візуальна новела, містика, драма, історичний, жахи (попереждення: жорстокість, насильство (в т.ч. сексуальне), суїцид, цькування, кров, смерть і інші штуки)
Мова: EN
Дати виходу: 2015

Сюжет: ви - мертва мама нашої героїні. А ще ви - голос в її голові. І ні, здебільшого ви нічого не вирішуєте і ні на що не впливаєте, бо... голос в голові, ну і звісно ж коли автори візуалок перестануть писати, що всі опції дуже важливі і впливові, всі візуальні новели автоматично перетворяться на кінетичні візуальні новели і відомий нам всесвіт припинить існувати. Кхм. Вибачте.
Отже, послідовності не існує, тому в найкращих традиціях КЛАМП історія починається з того, що хтось лишається без ока. Це ГГня і це не спойлер. Не переймайтеся, це було абсолютно не важливо для сюжету. А далі в умовній Франції не менш умовного вісімнадцятого сторіччя з'являються невідомі міфічні істоти, відьми і інша пошесть, але населення надто зайняте війнами, голодом, соціальною нерівністю і підготовкою до революції, щоб перейматися дивним маркізом, який (не дивно) кохається з усім що рухається і (дуже дивно, якщо не поєднувати з попередньою фразою) щиросердо допомагає бідним. Що ви скажете на це, шановна голос-в-голові?

Trust me, pet
Mother knows best

Mother knows best, listen to your mother
It's a scary world out there
Mother knows best, one way or another
Something will go wrong, I swear

Donna Murphy - Mother Knows Best (Tangled)

Steam

Вердикт: грі багацько років і загалом це псевдоісторичний (бо сеттінг там ні до чого, а жанр - фентезі) любовний роман і драма. Коли жіночий любовний роман намагається в кров і усілякі моторошні штуки, ще й зверху насипає трошки бодіхорору, але суть це не змінює. Цнотливі евфемізми, just saying.
Історія постійно стрибає між подіями, які можна було описати послідовно, але принаймні щось відбувається, власне фраза "Something will go wrong, I swear" ілюструє.
Можна почитати, якщо вас не лякають любовні романи і регулярні помилки в коді (десь 3-5 штук на одне проходження), або ж якщо збираєте досягнення, бо тут навіть є магічна кнопка "отримати всі досягнення".

 

[Lilit]

Crimson Waves on the Emerald Sea

Розробник/видавець: Crystal Game Works
Жанр: візуальна новела, містика, детектив, ЛГБТІК+ (попереждення: жорстокість, насильство, кров)
Мова: EN
Дати виходу: 2021

Сюжет: уявіть собі псевдовікторіанський сеттінг, де дитина 10+ рочків шукає вампірів, але здебільшого вампіри знаходять нашого ГГ першими. І взагалі там ще й ціла дуже детективна історія (як завжди зрозуміло whodunnit з першої появи спрайта на екрані, але для мене це норма, може там і справді інтрига), романтика (звісно ж!) і таке інше. Он Вольтер краще розповість, підставте замість перевертнів наших двох героїв і вуаля!

Fur was flying, capes were torn
Hell hath no fury like a werewolf scorn
Number one rule in this Clan
Slay the undead who invade your land
Wolves were maimed, vampires were crushed
By furry paws in a rush
Bela Lugosi orders a blood, he said
"Who let these fools in my vampire club?"

Aurelio Voltaire - Vampire Club (Twilight version)

Steam

Вердикт: це той випадок, коли я застарий для оцьоговсього й надто волаю зі штампів і іншої дурні, щоб висловити все, що я думаю (і це на краще); а також що маскульт у вигляді Інтерв'ю з вампіром пройшов повз мене, але я все одно шось підозрюю.
Також забудьте про "30 глав тексту", бо одна глава це десь 5-15 хвилин максимум, я залишав гру відкритою, поки волав чаєчкою зі штук, які спойлери і страшна інтрига, тому не буду їх тут згадувати.
видихнув
Коротше це той випадок, коли якщо ви не читаєте візуалки (і книжки) сотнями - нема питань, читайте на здоров'я, гра безкоштовна і не така погана, як може здатися після мого монологу. Просто дві години посереднього тексту.

 

[Lilit]

Omoideshite/Omoidasenakute Tsumi
Remembering/Not remembering Sin

Розробник/видавець: uehara
Жанр: візуальна новела, драма, детектив (попереждення: жорстокість, насильство, суїцид)
Мова: JP, EN
Дати виходу: 2023

Сюжет: наш ГГ прокидається в лікарні (?), лікар каже, що він два роки був в комі після важкої травми голови, наразі не пам'ятає абсолютно нічого про себе і своє оточення, ще й навіть після одужання матиме проблеми з тим, щоб запам'ятовувати поточні події.
Ніхто не відвідував нашого героя і ніхто не хоче йому нічого пояснювати, тож знаючи лише власне ім'я нам доведеться дізнатися і, можливо, згадати, яким було його життя до коми.

Steam

Вердикт: якщо любите збирати історію по шматочках - рекомендую, краще брати зі знижкою, бо гра коротка і подекуди сирувата, але ідея цікава, попри троп з амнезією. Також переклад англійською не дуже, не зовсім критично, але подекуди боляче.

 

[Lilit]

Under Maintenance

Розробник/видавець: Hearty Soup Studio
Жанр: візуальна новела, романтика, отоме
Мова: EN
Дати виходу: 2022

Сюжет: наша героїня настільки знуджена, поки оновлюється її улюблена отоме-гача, що вирішує або потицяти в застосунок для побачень, або піти в бар. Страшні речі роблять оновлення багатокористувацьких ігор і пошук пригод з людьми. Але позаяк це все ж отоме, в нашої героїні є всі шанси отримати все й одразу.

Вердикт: попри трохи специфічну мальовку і подекуди кривуваті фони, гра абсолютно не жахлива. Окремим бонусом є те, що вона в принципі не намагається в типове отоме естетично, попри тропи і відсилки. Загалом для безкоштовної гри дуже солідно: трохи реалістично, без спроб напхати ельфів на зорельотах, максимально прості і короткі історії, зосереджені на емоціях і взаєморозумінні, без якогось мега-сюжету, але читати приємно. З незначних недоліків - часткове озвучення непогане, але гучність на різних фразах стрибає від шепоту до нормального звуку і зрештою до "сусіди о третій ночі раптово прокидаються від жарту про привидів". І погані закінчення здебільшого дуже короткі і ні про що, але це чомусь вже стало нормою, що не заважає мені засуджувати.
Коротше якщо хочеться не чергову няшку-ромашку героїню в принцесному сеттінгу - рекомендую.

 

[Lilit]

Ib

Розробник/видавець: kouri
Жанр: РПГМейкер, жахи (попереждення: жорстокість, насильство, суїцид)
Мова: JP, EN
Дати виходу: 2012 - безкоштовна версія, 2023 - римейк

Сюжет: дівчинка, яка прийшла з батьками до галереї, щоб подивитися на роботи дуже талановитого і не менш незвичного художника, вирішує дослідити витвори мистецтва самостійно і... щось невловимо змінюється. Вона лишається сама, а картини - оживають. І якщо ви зараз подумали про Layers of Fear, Іб вийшла раніше.

Blessed with an eye
To see things as they are
Will you draw me?
Up there on the wall
Looking down to us all
You never saw me

Sonata Arctica – Draw Me

Вердикт: я дуже хотів пограти в римейк і не шкодую, що його придбав, в гри вельми цікавий концепт і багацько приємних механік, але чомусь саме перегравати в неї було нудно. Грати вперше, 10+ років тому, коли мені було дуже тре (мені досі тре, але тоді було конче тре) оригінальних жахів і цікавих ідей, щоб хоч якось дотягти до стандарту, який лишила по собі Yume Nikki, було крутезно. Я проходив всі-всі закінчення і, попри сцени погоні, які я не люблю (тут з ними простіше), гра лишила чудові враження. Можливо я постарів, можливо став надто критичний, але зараз крім так само чудового концепту і оформлення отого кайфу від першовідкриття чогось особливого вже не було. Я проходив всі закінчення і подумки лаявся, що гру треба проходити знову і знову, хоча мені все ще було цікаво перші кілька проходжень і приємно зустріти персонажів, яких я давно не бачив.
Якщо ви не грали в Іб - рекомендую, це вже справді класика серед жахів в РПГ нашому Мейкері. Якщо грали і хочете трошки віддячити за цікаві спогади - вочевидь знаєте, що робити. Я не знаю, коли, але знаю, що пізніше все одно повернуся до цієї гри, щоб знову заблукати у всесвіті живих картин і скульптур, просто заради естетики і ностальгії.

 

[Lilit]

Меліній

Розробник/видавець: LimeePan
Жанр: РПГ, сюрреалізм
Мова: UA
Дати виходу: 2024

Сюжет: чаювати з зірваними з бавовни зубами в якості пундиків, коли в тебе є книга "Як перетворити будь-що на цукерки"? Саме так. Вітаю вас у голові Меланії, препарована миша Аліса дуже чекає нас на чаювання, тож рушаймо.

Палки в колеса — і ти на узбіччі
Милуєшся травмами, м-м
Матеріальні, метафізичні
Вітаю, браво!

діти інженерів - Синцева фея

Steam

Вердикт: це не мій тип дивини, але гра дуже коротка і неймовірно файно зроблена, виключно українською, ще й безкоштовна, тож зовсім не шкодую, що пограв. Окремо зауважу, що "справжнє" закінчення чудово підсумовує всі події, це дуже приємний бонус. З опису на сторінці і попереджень думав, що гра буде ближче до жахів, більш моторошна, але ні, вона навіть мила, варто лише призвичаїтися до сюру навколо.

 

[Lilit]

Berserk Musou
BERSERK and the Band of the Hawk

Розробник/видавець: Omega Force, Koei Tecmo Games
Жанр: бойовик, фентезі, мусоу (попереждення: жорстокість, насильство, суїцид, еротика... ну, Берсерк, та, всі в курсі)
Мова: JP, EN
Дати виходу: 2016

Сюжет:

You will face your demise
Heed the warning of Zodd the Immortal
Bound to fight, kill and die
Nothing can stop this tide
The ultimate sacrifice

Beast in Black - Zodd the Immortal (так, в них цілий альбом по Берсерку)

Якщо ви не оцінили текст вище і\чи не обожнюєте ігри, де треба красиво і дуже ефективно вбивати все що рухається, далі можете не читати. Серйозно, це гра для фанатів Берсерка, передусім знайомих з манґою, бо сюжетна лінія починається з бою з Базусо і закінчується островом фей. Тут навіть коротко про сюжет немає сенсу писати, бо без знання сюжету події надто порізані і скорочені, а пафосна нарізка з трьох повнометражних фільмів (вона тут є) закінчується набагато раніше, ніж ця історія. Тож я просто одразу перейду до плюсів-мінусів і інших технічних штук, про які вже майже 70 годин волає моє фанатське серденько. помахав величезним мечем в бік Фемто і Нескінченного Затемнення

Бачу тебе в своїх снах,
Плями крові на руках,
По губах стікає гній,
Я кричу до тебе: "Стій!"

Тостер - Стій

Вердикт: я сподівався, що пограю в гру і не буду страждати, що мені важко зараз читати манґу з монітора... охохо, я помилявся. Так, тут справді показали більшість основних подій і 20+ годин проходити сюжетну лінію це кайф, але хочеться подробиць, хочеться деталей, а гра про махання мечем, що теж цілком прийнятно. Окремо здивувало, що в грі по Берсерку є опція "приховати кров" (ну, припустімо) і попри всі події і натяки вона майже стерильна, коли сюжет доходить до сексу, що абсолютно несумісне з існуванням в цьому всесвіті Слан. Але добре, KOEI дуже не хотіли ставити 18+ тег, настільки, що ми навіть цицьки Шарлотти не побачимо, дарма їх в мувіку так вимальовували, розходимося. Кхм, звісно ж не розходимося, просто варто було зауважити.
Також вже згадане Нескінченне Затемнення це взагалі не для слабкодухих. Класичний данж на 100 рівнів, який треба пройти купу разів за всіх ігрових персонажей і якщо ви туди сунетеся, не кажіть, що я не попереджав. Бо більшість ігрових персонажів... не іграбельні, скажімо так. KOEI вочевидь дуже не любить жінок, бо грати за Каску\Шірке/Фарнезу (та й Джудо теж, бо він скаче по всій мапі, як коник) фізично боляче і про баланс тут ніхто не чув. Про всі досягнення вам більше за мене скаже кількість проведених мною в грі за збором усілякого мотлоху годин. Ну останнім штрихом все ж напишу, що японське оригінальне озвучення це чудово, абсолютно неймовірно, але переклад як завжди можна було б зробити краще, ще й в тексті багацько помилок.
Чого ж я її рекомендую? Бо фанатське серденько все одно задоволене і я колись ще принаймні раз перепройду сюжетну лінію. Так, гра сильно пасе задніх стосовно сюжету, але всі основні герої в ній є, а сам факт інтерактивності і занурення в цей світ вартує витрачених гривень. продовжує на автоматі махати мечем Дуже, дууже заспокоює.

 

[Lilit]

The Thief, the Witch, the Toad, and the Mushroom

Розробник/видавець: Jack McNamee
Жанр: візуальна новела, містика, драма, жахи (попереждення: жорстокість, насильство, суїцид)
Мова: EN
Дати виходу: 2023

Сюжет: якою буде ваша казка? Тут дійсно купа варіантів і різноманітних закінчень, а сюжет варіюється від парі з Дияволом чи зачарованої жаби до історії Гільгамеша і досліджень легенд.

Вердикт: cпочатку не дуже "розпробував" сюжет, але з другої історії (їх тут декілька) читав, затамувавши подих. Дуже цікава гра, якщо любите читати, купу опцій і казки. Безкоштовна і взагалі не тре думати, тре брати!
Окремо сподобалося, що автор зазначає всі використані ілюстрації, а також інші медіа, які вплинули на цю історію (там теж список від 999 і Цикад до Дугласа Адамса, окремо рекомендую дослідити). Також вельми приємна музика і загалом чудова суміш літератури з інтерактивною історією.

 

[Lilit]

Parts of the Elephant

Розробник/видавець: 1 head 2 skulls
Жанр: візуальна новела, містика, драма
Мова: EN
Дати виходу: 2024

Сюжет: після закінчення робочої конференції і вечірки, з надлишком алкоголю в крові і нав'язливими думками, які спонукають відволіктися на будь-що інше, аби лишень перестати думати, ви опиняєтеся в холі готелю. Місці, де збираються люди зі своїми історіями і таємницями, місці, в якого купа власних секретів. Можливо, вам пощастить підгледіти щось цікаве, можливо - моторошне, можливо - корисне. Також можливо, що ви згадаєте, який з номерів в готелі - ваш, підете спати і прокинетесь з головним болем й дивними спогадами. Але зараз спати точно зарано.

Nights like this, you crave other people - but not as company, as stories.

Вердикт: чудова оформлена, дуже приємно написана візуальна новела про фрагменти чужих життів. Величезне розмаїття виборів, які дозволяють зібрати докупи ці невеличкі шматки і побачити більш послідовний епізод історії випадкового незнайомця. Дуже рекомендую спробувати, якщо не лякає перспектива кілька годин (грав без інтернету, тож насправді повне проходження це 2+ години десь) тікати від власних проблем досліджувати готель. Закінчення як на мене надто "звичайне" в порівнянні з подіями під час гри, але насправді досить логічне, зважаючи на обставини.

 

[Lilit]

Yotsumegami -Saikai-
Yotsume God -Reunion-

Розробник/видавець: SEEC
Жанр: візуальна новела, містика, детектив, драма (попереждення: жорстокість, насильство, суїцид)
Мова: JP, EN
Дати виходу: 2016 (оригінал), 2021 (римейк, про який пост)

Сюжет: Май живе з батьком, скільки себе пам'ятає і нічого не знає про свою матір. Але одного вечора бачить, як її батько з кимось свариться і цей чоловік виявляється її дядьком, який запрошує їх в рідне селище, щоб вшанувати пам'ять померлих дідуся і бабусі. Май, на яку щойно звалилася ціла сімейна історія, погоджується приїхати... і незчувається, як опиняється в храмі, присвяченому Йотсуме - чотириокому богу. І що б не робила, повертається назад до цього храму, та дивний хлопець з закритим тканиною обличчям обіцяє їй допомогти.

Вердикт: ух, це було файно. Одразу скажу, що це драма\містика, а не жахи; головоломки досить специфічні, але прості і з купою підказок, просто трохи набридає постійно тицяти (за стилем гри схоже на Shiin\Spirit Hunter - Death Mark в Стімі, але простіше). Чудове оформлення, купа всього напотицяти і, хоча отримувати абсолютно всі закінчення трошки набридає, дуже рекомендую заради якості візуалу і самої історії, окремо рекомендую, якщо вас цікавить сінто, бо розповідають досить багато і детально, гра вартує свою ціну й трошки більше. Задоволено додам, що переклад англійською дуже добрий, помітив лише кілька незначних неточностей і аж один одрук.
А якщо ви в темі серії Zero\Fatal Frame, трошки схоже на перші дві гри (особливо другу) атмосферою і це окремо в серденько. Дуже люблю, коли японці просто беруть і роблять японське: це цікаво, пізнавально і прекрасно.
Якщо у вас гра підвисає чи зависає зовсім - перемкніть в налаштуваннях дати\часу вінди регіон на Японію і буде вам красиво.

 

[Lilit]

Мені аж настільки ліниво писати про всі посередні ігри на годину-півтори максимум, що я пас. Шукайте в Стімі, постійно копіювати тексти туди-сюди набридло, писатиму лише про щось справді цікаве.

 

[Lilit]

The MISSING: J.J. Macfield and the Island of Memories

Розробник/видавець: White Owls Inc., ARC SYSTEM WORKS
Жанр: головоломка-платформер, драма, жахи, ЛГБТІК+ (попереждення: нецензурна лексика, жорстокість, насильство, суїцид, про розчленування героїні з подробицями не жарт)
Мова: JP, EN
Дати виходу: 2018

Сюжет: Джекі з найкращою подругою поїхали трошки відпочити на природі, але на ранок Емілі кудись зникла, тож Джекі вирушає на пошуки і... зустрічає монстра, який намагається атакувати Емілі. Що б не робила наша героїня, Емілі постійно вислизає з поля зору, але Джекі готова на все, щоб її знайти, абсолютно на все. І це не просто слова, коли твоє тіло може регенерувати, коли навіть якщо від тебе лишилася сама лиш палаюча голова, ти продовжуєш рухатись. Рухатись, попри біль.
Це історія про пошуки. Це історія про невимовні страждання. Це історія про відновлення і спогади.

Вердикт: в цю гру варто пограти навіть просто заради цікавих механік і оригінальної ідеї, її можна пройти години за 4-5, не збираючи всі секрети з досягненнями. Але відсутність фонової музики, коли на тлі шелесту листя і пташиного співу набагато краще чути, як Джекі кричить, стрибаючи у вогонь, підкреслює важливість цієї гри, як досвіду. Бо почасти треба розрізати рану, щоб вичавити звідти гній. Як часто ми самі не усвідомлюємо, як відриваємо від себе шматки, щоб комусь догодити, виправдати чужі очікування чи вписатися в якісь вигадані рамки? То ж бо й воно. І грати справді боляче, бо регенерація зовсім не означає, що героїня не відчуває біль, навпаки, коли зламана шия вправляється назад, так само боляче, як коли її зламали, а можливо - болючіше. Але це також гра про відновлення і зцілення, історія про прийняття себе, а перепроживати травми, фізичні чи психологічні, - теж біль. Тож ні, пробігти гру за 4-5 годин я не рекомендую, варто все ж пройти весь шлях до фіналу, не уникаючи прихованих доріжок, щоб вчергове не розчленовувати бідну Джекі на шматки. Вона того варта.
Стосовно ж технічних штук механіки і головоломки тут напрочуд приємні, подекуди досить складні, подекуди просто досить повільні, бо більшість елементів платформера стають складними ближче до кінця, спочатку все досить повільно і не вимагає надшвидкої реакції чи влучного жбурляння власних (ну, точніше героїні) кінцівок. Графіка проста, наприклад анімація волосся це сильно ай, але ми тут не заради гарної картинки, загалом нічого критичного не помітив. З критичного - управління (грав з контролера), до якого треба призвичаїтися, бо як вже написали до мене, ставити одну кнопку для взаємодії і криків "Емілі!" - жахлива ідея, також постійно перемикатися між ходінням і трьома видами повзання тією самою кнопкою банально незручно. І ще б додав озвучення, в грі лише англомовне і я не знаю, чи було озвучення японською, але англомовне озвучення (саме голоси, не звуки) як на мене недолуге, але принаймні його небагато.
Взагалі хочеться бігати і рекомендувати цю гру, попри все, бо вона привертає увагу до важливих речей і робить цікаві штуки, й банально ще якось порекламувати неймовірний досвід, який я ще буду тиждень перетравлювати в голові. Але просто напишу, що обов'язково повернуся до цієї гри, аж настільки вона мене вразила, що двох проходжень виявилося замало.

 

[Lilit]

Hoping This Finds You Well \ The Case of the Serialized Killer

Розробник/видавець: Alexis Royce
Жанр: візуальна новела, детектив, містика, ЛГБТІК+ (попереждення: нецензурна лексика, жорстокість, багато потенційно тригерних тем, бо часто фрагментами зображують речі типу панічних атак, дисоціації, неврозу)
Мова: EN
Дати виходу: 2021, 2023

Сюжет: позяак я наголошую на необхідності почитати пріквел (ролики в сюжетній послідовності), почну про нього
Коротка (грав без інтернету, десь 40-50 хвилин насправді) історія листування двох професорів в фентезійно-вікторіансько-едвардіанському сеттінгу. Чудовий бонус - можна дивитися на реакцію обох героїв на написане, перемикаючись між написанням і читанням того самого листа, також змінюються фони.
Дуже мило і при цьому тішить, що сеттінг використовується не лише для гарної картинки, а й в зворотах, мові, двозначностях, мммммм, філолог і науковець в мені в захваті, давайте ще! Власне ще є, бо ця гра - пріквел до наступної, яка вже вийшла і теж безкоштовна. Якщо не лякає підтема теології\демонології, складна мова (давайте ще!) і дрібка лору з романтикою - рекомендую невпинно.

Попереджаю, що сюжет The Case of the Serialized Killer розкриватиметься всю гру, себто більшість пояснень стосовно персонажів і подій ви отримаєте, підсумовуючи прочитане після фінальних титрів.
Отже якщо ви все ж дослухалися і прочитали пріквел, то побачите вже знайомих героїв через кілька років після вже відомих вам подій. Якщо ні, то ви просто нічого не зрозумієте, бо спочатку гра вивалює лор шматками і без пояснень. Зрозуміло лише те, що наші герої мають якимось чином викликати дух померлої подруги для дуже відомої письменниці, хоча чудово розуміють, що це неможливо.

Вердикт: мальовка, гра на- і роз- мальована вручну і окремим бонусом (маленький спойлер з артбука, як завше наголошую, що підтримувати інді це база, фундамент і чорнозем) - всі фони не просто розмальовані вручну, фото теж зроблені безпосередньо для цієї гри зі згоди власників будинку, останнє зазначено в титрах і це окремий рівень поваги, дуже оцінив.
Дедукція тут проста, опцій самий мінімум і сюжет майже (крім кількох варіантів закінчення) лінійний, якщо пріквел знайомить нас з персонажами і початком їх історії, ця гра знайомить з всесвітом, в якому намішано забагато всього для однієї гри, тож дуже сподіваюся, що буде наступна частина і не одна, позаяк запланована саме серія коротких містично-детективних історій.
Я повторююся, але спочатку ця історія дуже плутана навіть після пріквела, але дочитати її варто, якщо ви любите детективи і самостійно складати факти в голові, підтексти і натяки, гру слів і читати між рядків. Так, вона подекуди сирувата, але як для безкоштовної гри і дуже очевидної уваги до деталей і проробленої роботи вийшло дуже добре. Якщо любите класичні детективи і недомовки - рекомендую окремо.

 

[Lilit]

Окей, цей день настав, візуалка-мюзикл це надто прекрасно, щоб існувати, але існує!
Stray Gods: The Roleplaying Musical

Розробник/видавець: Summerfall Studios
Жанр: візуальна новела, детектив, містика, ЛГБТІК+ (попереждення: нецензурна лексика, жорстокість, трохи потенційно тригерних тем)
Мова: EN
Дати виходу: 2023-2024

Сюжет: Грейс, звичайна дівчина, яка намагається знайти своє місце і мету в житті. Після невдалого прослуховування свого гурту вона зустрічає дівчину з чудовим голосом, який дивно надихає нашу героїню на активні дії. І в той же вечір та сама дівчина, Калліопа, з'являється на порозі в Грейс пораненою і помирає в неї на руках. Помирає остання муза, передавши свій дар і своє безсмертя Грейс.
Так перед нашою героїнею постає цілий світ богів, яких давно вважають вигаданими. А разом з даром Калліопи - звинувачення в її смерті і смертний вирок для самої Грейс. Боги реальні і більшість зовсім не раді її бачити.

Спойлер: Додаткова історія (вона окремо і спойлери)

Орфей продовжує собі сумно сидіти в Аїді, аж тут з'являються Гермес і пропонують йому подорож в зовнішній світ, бо несподівано в Орфея є така можливість. Але що робити людині, яка за життя творила легенди, - зараз? Шукати кохання? Дати концерт? Яка в нього мета взагалі, після двох тисячоліть в напівпорожньому Аїді?.. А жодної!

Вердикт: маю зробити дуже коротку штуку для лінивих і тих, хто в темі:
Персефона > Пан > Фредді > Друзі > Аполлон
Червоний > Блакитний > Зелений (але комбо останніх двох якось освіжає обидва).
Одразу скажу, що сюжет тут просто є. Інтриги, детектив, ну... все досить очевидно. Там звісно є свої моменти і цікаві взаємодії, але саме грати варто заради пісень, яких тут справді купа, й персонажів. Хоча з персонажами там теж як завжди - у всіх була драма і більшість активно рятують несподівані соло, але принаймні персонажі різні і деякі достатньо яскраві, щоб було за кого оком зачепитись. Тут важливо включитись в процес, бо це направду візуалка для фанатів мюзиклів, здебільшого сучасних, бо попри купу виборів, варіантів і наголосу на "рольовому мюзиклі" гравець все ж ближче саме до глядача, ніж до безпосереднього учасника подій.
На перший погляд все виглядає приголомшливо, серйозно, попри мінімум анімації, персонажі регулярно рухаються і весь візуал нагадує анімований комікс (себто не "кліпати очима кожні п'ять секунд", а змінювати позу\ракурс), що краще пасує для мюзикла, імхо. Але є певні недоробки як то те, що персонажі почасти роздвоюються або зникають з заднього плану. Не дуже часто, але буває. Також система збережень і промотування тексту (пісні промотати не можна) не розраховані на багато проходжень і гравців, які багато грають в візуалки, бо слотів збереження лише три і туди зберігається вся гра повністю, ви можете лише обрати потрібний епізод і переграти звідти, а під час пропуску тексту почасти гра підвисає або програє всі пропущені репліки одночасно. Але це стає помітним здебільшого якщо ви збираєтесь заморочитись повним проходженням гри на всі закінчення. Чи воно того варте? Ні. Я б роути Аполлона і "дружній" взагалі викинув, вони абсолютно ніякі, а роут Фредді переробив би, бо там штамп на штампі і страшна хвороба "перс втрачає мозок в своєму роуті", але це вже виключно моє враження.
Загалом наголошую, що це першочергово мюзикл і тим, хто сумнівається, можу порадити послухати кілька пісень, їх всі досить легко знайти (точно є на Дізері, думаю на Спотіфай теж, з ютубом і так все зрозуміло), в самій грі вони все одно звучать інакше, але про це, як і про загадкові кольори (це просто риси характеру\поведінки для Грейс), я напишу детальніше в рецензіях на саундтреки. Мені ліниво копіювати ще дві стіни тексту зі Стіму, тож коротко: саунд шикарний, каст шикарний майже весь, а так святі пудинги, Мері Елізабет МакГлінн (пісні в Сайлен Хіллі це вона, Карл!), Феліція Дей і купа інших людей, які знають, що роблять.
Сама ж гра як на мене вартує своєї ціни, особливо зважаючи на відомий і здебільшого крутий каст та чудовий візуал. Наскільки я люблю файні сюжети, тут надто заплутаний сюжет просто зруйнував би музику, імхо, тож варто розслабитись і насолоджуватися шоу, з цим гра впоралася на славу.

Спойлер: Теж про додаткову історію

Сюжету тут нема, ба більше - ця історія примудряється звести нанівець старання Грейс в основній грі і це взагалі не комільфо отаке робить. Ви або магічно зцілюєте героїв піснями, або ні, якщо герої починають смикатись, значить вони недостатньо терапевтовані. Те ж саме і з виборами Орфея, бо він сам не знає чого хоче і зрештою йому просто нав'язують абишо, щоб очі не муляв.
Але це все ще мюзикл і Ентоні Репп співати вміє (особливо Back from the Dead, ух), але його просто постійно змушують розмовляти, а не співати. В піснях. розводить руками Але Back from the Dead, там ще й можна аранжування\інструменти змінювати, каайф. Я не шкодую, що пограв, чесно, але за якість дуже прикро, бо все крім музики і візуалу виглядає скоріше як пародія\фанатська гра, ніж як додаткова історія.

 

[Lilit]

Iwaihime

Розробник/видавець: DMM GAMES & Regista
Жанр: візуальна новела, драма, містика, жахи (попереждення: нецензурна лексика, жорстокість, насильство, суїцид, еротика, криваві подробиці й майже (але не зовсім) ерогуро. Офіційно ця версія не 18+, але вас попередили)
Мова: JP, EN
Дати виходу: 2016

Сюжет: люблю, коли на сторінці гри майже не описують сюжет.
За сімейною традицією Сусухара Сузуму з цього року буде жити сам, про нього піклуватимуться дальні родичі, але все ж він має перевестися в нову школу й жити в зовсім іншому місті. Також за сімейною традицією він має кожен день практикувати бойове мистецтво, яке направду ніц не бойове й скоріш за все має ритуальне коріння, бо удари кулака в ньому присвячуються божеству.
Тсубакіко - однолітка Сузуму, яке востаннє бачила його ще дитиною, - та сама дальня родичка, поряд з якою буде жити наш герой. А допоки звідусіль не полізли штампи про подругу дитинства, повернімося до початку. Тсубакіко чомусь приїхала зустрічати хлопця більш ніж за годину раніше й, поки чекала, підслухала чужу розмову й невимовно, страшенно та неконтрольовано зажадала вчинити самогубство. Дівчина вже кілька років бачить моторошні речі, не лише як нічні жахіття, а й іноді просто вдень посеред вулиці й вона така не одна.

Вердикт: от тепер можна писати, що це гра від Рюкіші. Хто знає, до чого це, вітаю в першому прошарку цієї історії. Назвемо його... аркою жахів, добре? Бо вона про жахи, загалом від гри враження, наче сюжет та текст шукають межу, де гра ще вважається "пристойною", при цьому максимально роблячи з неї ерогуро. Я до цього ще повернуся трохи згодом, бо ж ці 15-20 годин (залежно від того, чи слухатимете ви озвучення й як швидко читаєте) розшаровані й фрагментовані, що для знайомих з Цикадами\Чайками ніц не новина. Тож арка жахів знайомить нас з героїнями та їх жахіттями, відповіді-дзеркала будуть трохи згодом, наразі важливо занотовувати події до цитатника й не втратити глузд, бо, попри очевидні паралелі з іншими іграми Рюкіші й тим, що ця гра зроблена за схожим шаблоном, вона зовсім не така глибока й детальна, тож очікувати від неї того ж рівня деталізації й проробки сюжету марно. Підозрюю, що саме звідси й пішли негативні відгуки.
Щоб трохи пояснити, що я маю на увазі уявіть, що в шаблон, за яким були написані Цикади, підставляли довільні історії-фрагменти (скажімо, можна провести паралелі з Another чи Saya no Uta й купою всього іншого), себто кожне окреме жахіття тут є самостійним, їх об'єднує сюжет, але крім цього в них немає спільних рис. Це саме жахи, з якими стикаються героїні, спільне в них лише те, що їх підсилює, але причини їх появи - індивідуальні. Це збиває з пантелику й якщо ви очікуєте, що потім всі-всі події раптом пояснять сюжет - ні. Але це й не робить гру принципово гірше.
Далі вже отримуємо сюжет, який все пояснює (ТМ) Ну майже, тому про цю частину я не буду, але повернуся до теми ерогуро й дзеркал-відповідей на арку про страхи героїнь. Ця арка теж про жахіття, жахіття та хіть, якщо точніше. Та суміш, що й спонукає мене згадати роки, проведені на гурочані й має пояснювати, чому я тут пишу про еротику та гротеск, секс (якого тут де-юре немає) та пошматовані нутрощі. Візуал тут максимально не графічний, а от текстові описи могли б з легкістю потрапити в хардкорне порно з тортурами. Чи хардкорні тортури з елементами порно. При цьому якимось дивом гра примудрилася уникнути цензури (ця версія була частково переписана власне Рюкіші для релізу на іншій платформі, інших змін при локалізації не зазнала, наскільки мені відомо) й навіть жорсткого вікового обмеження. Отакі справи. Й ці люди (себто американці, не студія\локалізатор) колись цензурили штани графу Сендвічу, дикі часи були!
Я б сказав що гра десь на сім з десяти, під кінець на п'ять з десяти, бо якщо коротко то спроби дотиснути ще відро емоцій з гравців тими ж самими методами, що й до цього, - нудно. Але мені більш за все сподобалися саме окремі історії та їх пояснення, головний сюжет так старанно намагається нагадувати, що він головний й кого треба жаліти, що від нього хочеться відмахнутися.
Мальовку самі бачите, непогана, музика приємна, озвучення посереднє, як для японців (половина сейю так ламали голоси на емоційних сценах, що боляче було їх слухати, а не від сюжету). Переклад... нормальний. Дуже сухий й страждає від типової американської локалізації "прибрати всі хоноріфіки, всі імена\прізвища\прізвиська поміняти й переробити, додати всюди матюків", але грубих помилок мінімум, просто все розписане, наче в словнику чи енциклопедії, не важливо, це жарт про карткову гру, зізнання в коханні чи враження від мацання розчавленого жовчного міхура.
В першу чергу рекомендував би саме поціновувачам жахів та гротеску, сюжет слабенький, але непогано поданий, тож читати цікаво майже до кінця, текстові описи то окремий бонус, дуже мене потішили. Всім іншим - це не Цикади. І не Чайки. Занотували? Супер, сприймайте гру як гротескний жахастик вище посереднього й можна брати.