- Альтернативное название
- Roleplay Densetsu Hepoi
Сюжет: дуже-дуже давно на цих землях були величезні, могутні, магічні замки (будівлі, тааа) з власною волею, але позаяк вони були добрі та злі й постійно ворогували, знищуючи та руйнуючи все навколо, герой використав всі свої сили, щоб повернути їх до стану звичайних будівель. З тих часів на головній площі одного з міст стирчить його меч, який ніхто не може дістати. Та ось магія почала розвіюватись і злі замки на чолі з місцевим темним володарем на ім'я Дракнесс (не одрук) знову загрожують світу знищенням, а щоб йому точно ніхто не заважав, він затявся знайти та перетворити на камінь героя, який має володіти мечем та єдиний зміг би йому протистояти.
Набагато менш давно жили собі дід та баба, в них не було дітей, тож дід зшив з тканини кількох ляльок, які були живими та тішили старих, як справжні онуки. Й ще ніхто не знав, що до чого, але хлопчик, Хепой, має врятувати цей світ. І те, що він лишень зроблена з ганчірки лялька, не зможе йому завадити. Та от халепа: на магічний меч претендує більш "звичний" герой - представник майже повністю винищеної раси напівдраконів Рюуто.
ДВД ріп згодували ШІ, тому від кольорів та розмитості пече очі, але мені ліньки різати й перевикладати оригінали, друга ночі, згляньтеся
Вердикт: казав, кажу й продовжуватиму казати: невимовно втішно! Як виявляється, я забувся колись дуже давно написати про "Madou King Granzort" (о, ті сотні тайтлів, про які я забувся написати, йой!), але раптом що вони досить схожі й до Гранзорта навіть є ансаб (тут нема).
Найкрутіші тут перші п'ять та останні п'ятнадцять серій, та хоча серіал загалом виглядає по-дитячому, але легко перевершує сюжетом та логічністю переважну більшість серіалів для підлітків, такі сюжетні ходи видає, що я аж в долоні плескав від захвату, якщо трохи спойлернути, то (нагадую, серіал самого початку 90х) тут несподівано є короткий переказ історії Гріффіса. До появи цієї історії в Берсерку, тан-тан-тан. При цьому тут величезна купа дивини, гра слів, яку я подекуди не розумів чи розумів не одразу, напрочуд дивне поєднання наївності та реалізму, дивини та серйозності. Це звісно не післявоєнне аніме для дітей, то було навіть мені занадто, хоча ух, неймовірне, але десь поряд. Чудова, щира, подекуди болюча та напрочуд відверта, влучна й прекрасна історія. В самісіньке кокоро!
Також за мотивами робили однойменну гру, але так і не доробили, на жаль.
Набагато менш давно жили собі дід та баба, в них не було дітей, тож дід зшив з тканини кількох ляльок, які були живими та тішили старих, як справжні онуки. Й ще ніхто не знав, що до чого, але хлопчик, Хепой, має врятувати цей світ. І те, що він лишень зроблена з ганчірки лялька, не зможе йому завадити. Та от халепа: на магічний меч претендує більш "звичний" герой - представник майже повністю винищеної раси напівдраконів Рюуто.
ДВД ріп згодували ШІ, тому від кольорів та розмитості пече очі, але мені ліньки різати й перевикладати оригінали, друга ночі, згляньтеся
Вердикт: казав, кажу й продовжуватиму казати: невимовно втішно! Як виявляється, я забувся колись дуже давно написати про "Madou King Granzort" (о, ті сотні тайтлів, про які я забувся написати, йой!), але раптом що вони досить схожі й до Гранзорта навіть є ансаб (тут нема).
Найкрутіші тут перші п'ять та останні п'ятнадцять серій, та хоча серіал загалом виглядає по-дитячому, але легко перевершує сюжетом та логічністю переважну більшість серіалів для підлітків, такі сюжетні ходи видає, що я аж в долоні плескав від захвату, якщо трохи спойлернути, то (нагадую, серіал самого початку 90х) тут несподівано є короткий переказ історії Гріффіса. До появи цієї історії в Берсерку, тан-тан-тан. При цьому тут величезна купа дивини, гра слів, яку я подекуди не розумів чи розумів не одразу, напрочуд дивне поєднання наївності та реалізму, дивини та серйозності. Це звісно не післявоєнне аніме для дітей, то було навіть мені занадто, хоча ух, неймовірне, але десь поряд. Чудова, щира, подекуди болюча та напрочуд відверта, влучна й прекрасна історія. В самісіньке кокоро!
Також за мотивами робили однойменну гру, але так і не доробили, на жаль.