Сюжет: жила собі у сонячній Каліфорнії сім'я Андерсонів, одного дня в них на порозі з'явився маленький хлопчик на ім'я Джонатан, який приїхав з Пітсбурга, бо його мама померла, а Андерсон-старший - його батько... Андерсени лишають хлопчика в себе, поки батько лежить в шоці в ліжку (саме так), але старша дочка підозрює, що Джонатан бреше і вирішує будь-що вивести його на чисту воду.
Вердикт: і це тіко перша серія, ага. В мене не завжди виходило відключати мозок з логікою, тому періодично я просто стопав серію і сидів з фейспалмом, бо це щось дуже-дуже дивне, першочергово через сеттінг, якось не сприймається японський гумор в аніме про Америкуйдіть краще до тієї ж Йошида Акімі, от вона - шарить. А по-друге поведінка персонажів через 30+ років виглядає як мінімум неактуально, якщо була хоч трошки актуальною взагалі (бо зазвичай не була ніц). Коротше я здебільшого слухав його фоном, поки згадував японську, бо єдине, що там є справді прикольного, це тирада Кей, якою можна рекламувати прайд-місяць і відсилка на мангу Iguana no Musume (в саме серденько!). Повністю його все одно не переклали і це на краще, коротше.
Вердикт: і це тіко перша серія, ага. В мене не завжди виходило відключати мозок з логікою, тому періодично я просто стопав серію і сидів з фейспалмом, бо це щось дуже-дуже дивне, першочергово через сеттінг, якось не сприймається японський гумор в аніме про Америку
Последнее редактирование: