Сюжет: п'ять різних режисерів екранізували (одна з історій навіть не кіно, а аніме, Hidamari no Shi, кому цікаво) п'ять різних історій. Щоб тут зовсім порожньо не було, два мої улюблені сюжети:
Казарі та Йоко. Мати близнюків обрала собі улюбленицю і всіляко знущається з її сестри.
7 кімнат. Двох дітей викрадають і замикають у невеликій кімнаті із жолобом із водою по центру. Наступного дня вода стає червоною й в ній плаває волосся та шматки плоті.
Вердикт: книга, звичайно, усіляко краще (екранізація титульного оповідання мені взагалі не зайшла ніяк), але загалом екранізація непогана, не кажучи вже про те, що в одній з історій трапилося раптове комбо сюжету одного з моїх улюблених авторів (власне Otsuichi) у виконанні одного з улюблених акторів (Камікі Рюноскей не важливо, що йому там років 8). Загалом любителям моторошного подивитися варто, а решті воной не треба.
Казарі та Йоко. Мати близнюків обрала собі улюбленицю і всіляко знущається з її сестри.
7 кімнат. Двох дітей викрадають і замикають у невеликій кімнаті із жолобом із водою по центру. Наступного дня вода стає червоною й в ній плаває волосся та шматки плоті.
Вердикт: книга, звичайно, усіляко краще (екранізація титульного оповідання мені взагалі не зайшла ніяк), але загалом екранізація непогана, не кажучи вже про те, що в одній з історій трапилося раптове комбо сюжету одного з моїх улюблених авторів (власне Otsuichi) у виконанні одного з улюблених акторів (Камікі Рюноске