Crystal Power

Общее => Наше творчество => Тема начата: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:35:53 pm

Название: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:35:53 pm
Тут представлю свої віршові твори.)) Про мою творчість більше за цим посиланням: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87:Rayan_Riener
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:37:45 pm
Сяйво [Місячна Тінь]

Іноді, буває серед ночі,
я виходжу тихо у двір,
щоб дивитись на зорі…

 У тиші, де для одного
світить Місяць, повний.
З глибин неба без хмар

 ...чому я бачу забагато?
більше, ніж можу колись
осягнути в своєму житті.

 І навіщо, я у цьому часі?
Коли так прагну бачити,
мандруючи серед світів

 Тінь моя стоїть місячна;
Десь серед зорь, хтось
бачить лиш світло Місяця

 А я, повертаюсь із думок
відчувши запах квітів,
яким тіло обгортає вітер

12 жовтня 2014
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:38:30 pm
[Прилетіли нізвідки, від Сонця]

Прилетіли дивні птахи,
сотні їх, - окупували дерева
Хата від них - уся гудить…
Навіть кіт, забився подалі.

- Дивина, треба вийти на зовні!
Із вікна, лише тіні та писк.
Захопивши з собою рудого,
я виходжу на сонячний двір.

Птахи тінями сірими літають,
із далека, гуртуються разом.
Де ви були раніше, смугасті?
...такі дивні й цікаві.

Щось у дзьобиках в них…
- Мяу! - дає голос котейко.
Закриваючі повіки, він дивився
на Сонце, що цілувало його очі.

18. 9. 14.

Rayan Riener
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:39:12 pm
[За що вбиваємо?.. (Тварин)]

За те, що захищають дитинчат?
До смерті захищають…
За те, що знають - кожен в зграї
брат!?

За те, що є вони живі? Що є…
доцільним прикладом гармонії?
Яка існує на Землі…
Поза людського “болю”.

Птахи - співають краще за людей.
Природа - її синонім - різноманіття…
А квіти, небо, гай дерев?
Хто ми такі?

Ми - войовничі вбивці і тупі.
Бо розум направляємо туди,
Із чого наша душа - з Пекла
Несемо смерть, вогонь тортур.

Ми - “звірі” жорстокі, жахливі
А тварини, то ті, хто за приклад
Життям своїм дарує, як повинні…
У щасті і злагоді жити.

2013

Rayan Riener
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:39:53 pm
Пов'язані-зв'язані

Ми усі пов’язані-зав’язані.
Українці, яких серце шите
Одними і тими самими…
Нитками долі роду свого.

І у нашій культурі - ми -
Єдині! Усі красиві...
Нам не страшно, ми сила!
Коли рАзом! РазОм!!!

Буде жити #Україна у світі
доти, поки цінуємо всіх!
Кожного з нас, і Україну,..
нас не зламати ворогам!!

___
Там де паде краплина, -
розіллється цілий Океан.
Ніхто ніколи у цій Україні
не лишиться сам на сам.

3 вересня 2014
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:40:33 pm
Давайте звинуватимо Все!

Давайте звинуватимо Сонце,
що воно хоче виділиться?
Світить всім в очі яскраво
кожен день, кожен рік.

Чи Місяць, що на небі ...
метушиться, кожну ніч.
А що Зірки яскраві собі
Розкидані у ночі?!

І чому без сорому квіти
відкривають світу інтимне:
свої статеві вуста і мечі?
Давайте звинуватимо ж Всіх!!

1 вересня 2014
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:41:01 pm
“Поверни мені мій 2007”

“Поверни мені мій 2007!”, - кричиш?
Та його тобі хто винен, чого пищиш?
Закрий свій писок, бо в мене ЕМОції!

І що було такого в тому 2007-му?!
Бухло, мат, тютюновий дим, ти?!!
Бидло, тільки модне, з чьолкою!?!

Мовчи! Бо нічого не знаєш, що є ЕМО!
Це - не узкачі, різані вени та кеди!!!
Був би емо, - не став би хіпстером…

А як дійсно ЕМО, то робив би щось
Справжні емоції - роком не в’язані!
Уся та хвиля - лиш модна ефтаназія.

Не напиваються, не колються, не вживають
Не торкається вуст ЕМО шмат м’яса…
І тим більш, ЕМО не зраджують!..

ЕМО - це стан душі. Справжні емоції
Музика з серця, а не трендові течії!!!
ЕМО - це вічні діти, творчі, тендітні…

Візьми балончик у долоні ЕМО-кід, і
розфарбуй сірі навколишні стіни!..
Щоб усі інші побачили, що одні вони!

18 серпня 2014
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:41:20 pm
Чи..?

Чи гуляли Ви по Київському лісу?
І міл’ярдм кроком окропляли
Центр Києва й Хрещатик?
Незбагненно - дивно в цій Країні…

 І чомусь, я родився в час Руїни.
Бачив чорін гори - террикони Кривбасу
І ходив по його червоній землі…
Незбагненно - дивно в цій країні…

 Ви гуляли замріяно по вулочках Львову?
Задихались там від чистого кисню?
Такі люди, хтось з високостей гір…
А хтось - з глибинностей шахт…

Літо 2013
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:41:41 pm
Усе що маю

Усе, що маю - це свої вірші,
написані для себе…

 Усе, що маю - розфарбовані листи
непотріб, лиш для себе.

 Усе, що маю - прозові склепи
Їх кладовище, ненароджених

 Усе, що маю - та не маєш ти,
І ні копійки за душою.

 Усе, що маю - …
Розчарування у житті, в собі.


08. 07. 14
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:42:08 pm
-відчай-

~

Мій біль та сум, розчарування
у всьому, що я бачу і у чому я живу

Усі, - не ті, якими бачив.
А тих, що дійсно бачив - зрадив.

Чому?.. я знов тану у самотинні
зневірившись у всіх й в усьому, я...

Як важкий сірий попіл,
тону, в безмежність вод Дніпру.

Чому..? Чому?! Чому?!! - питаю, ще
трохи, і у відчаю остаточно я помру!

12.06

~
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:42:42 pm
Де знайти?..

Де знайти Свободи в Україні?
Де напитись з Правди джерела?
Де у водах Істини омитись?..

Може, кажуть, де на острові Дніпра.

Як скажене марення брехливе,
цю отруту "Влади" загнобить..?
Як, у демократію вдягнутись?

Кажуть, не здаватись треба, йти.

Як усім дійти до праведної цілі?
Віра дійсна видна лише по ділах...
Все, що маємо зробити, - крок:

Лише до дії, кажуть; тільки так!

[16-12-13] Львів | Нікополь
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:43:07 pm
-Єдиному-

-|-

Учора, я не міг заснути,
і позавчора; і три дні тому
І так мені самотньо,..

-||-

Та й, як холодно; не передати
Як пронизують нестримні...
звуки, - круки. Усе кричать

-|||-

Усе чекаю Тебе, я чекаю
А Ти - десь є... Де є?
А я, - немов в минулому.

-||||-

А, коли поруч Ти, не чую
ані одного звуку й круків.
І холод я стерплю, та спеку.

-|||||-

І я сиджу, холоне моє я
У вирі часу, я один, і ні...
Бо в Всесвіті десь сяєш Ти
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:43:34 pm
~Прохання~

У мене є прохання:
- Любіть, як діти
У мене є прохання:
- Будьте, як квіти
У мене є прохання:
- Кохайте, безтямно!
У мене є прохання:
- Живіть, яскраво.
У мене є прохання:
- Творіть! Живіть...

~~~~~
Творіть, як вільні!
Мрійте, немов божевільні!

~12~06~13~
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:43:56 pm
-ПУСТІ...~

Хто казав, що блиск
не є лиш лас?
Що є шик та роскіш?
Як не жир, зайва вага?

Боїтеся мертвих, та
знущаєтесь з живих?
Ви кохаєтесь зі смерттю
І у серці - секс та гроші... (жах)

Егоїзм... (розчарування)
Мертва в Вас Душа.
Із цієї Ви криниці, пили
І змочили Всім вуста...

-03.06.13.-
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:44:25 pm
-сірий «Текст»-


Від мене сморід нафталіну?
Я – не здивований… донині
…бо, народившись застарілим
забув, що Світ снує за законами
здебільшого: тупими, та тими
німими, що споглядають у тіні

Я – виріс занадто, ще у утробі
І посивів так рано душею, стмянів
Так і очі, - стмяніли у муках.
Бо так тяжко, істинно жити
Коли усе на всюди – може лише
Гнити; те і робити, що чевріти…

Та біль, що робиться один-одному
Когось – втішає, а когось – коробить
Є – Вітер, … Є – Повітря…
Я необачний; - Так легко даю
Торкатись душі своєї Квітів.
Я у душі – посивів, затужив…

~~~
Я – Сива людина-дитина… понині.
Досі… Так нездійснені надії, мрії.

-27-05-13-
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:44:43 pm
-Німота-


Німота… Це дарунок, чи Доля?
Чи глузд?
Мовчання, мов камінь на шиї
Усюди й завжди з собою нести?

Та, є що сказати…
Бо Свій МікроВсесвіт боїшся
із себе дістати,
думки свої втратити, витрати…

Що є – Німота?
Це: чути і бачити
гарніше за інших. Хоча…
Мовчати – це і втрачати

Але, так важко…
У необхідний час – кричати!
Бар’єри, - через які не почують
Не розірвати. О, Люди!

-||-
Навіщо мовчати?
Й навіщо кричати?
Відчувати…

-27|05|13-
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:45:02 pm
«Дяку»

Я хочу, висловити «дякую»
бо смерть твоєї подруги…
Ще більше, змусило мене
цінити, хоч і не простий, але
Безцінний дар – Життя…

Я розумію Твою біль, повір.
Я втратив багатьох, близьких:
бабусю, діда, й Тата, друзів…
Також – кохання, - знаю цю
болючу, пекучу рану Пустоти.

~~
Але, - не маєм права покладати
руки, та зупиняти дихання життя.
У Серці біль, і не забути їх тепла
Померлі ж бо – Хотіли жити…
Також, й хотіли нам щасливого життя

23.05.13.

.Втішаючи подругу.
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:45:27 pm
«Я робот»

Я робот:

Я – робот,
що сере
Я – робот,
що спить

Я – робот
що дихає
Я – людина
яка не живе

Я – лише сплю, і,
частково – дихаю.
Я – ніби і є
Та чи бачиш мене?

Я, Робот. І нехай.
Зате із індивідуальною мікросхемою.
Я – глюк у системі,
хоча і вийшов з конвеєра.

Я, Робот?
~~~
Мені здається тільки,
що мене не чують?

Чи, так воно і є
І тишу чую я?..

22.05.13.
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:45:46 pm
думок||димок

.лише думок молекули
що димкою крадуться.
.розвіятись по вулиці
в кватирки заберуться.
.а потім - у легені...
надалі - у твій мозок.
.можливо - зачарує,
можливо - затормозить.

21.05.13.
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:46:08 pm
«Людинами» вбитий

Ви можете мене
вбити...
Ви - що завгодно,
можете зробити.
І, ніби...
Далі, у спокої
жити...
Та, чи у Тілі
вашому,
залишиться жити
Людина?...

~~~
Ви, - можете мене вбити
Та я, на далі, до останнього
буду Людиною жити...

21.05.13.
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:46:34 pm
Епікриз болю


Дні і Ночі протікають
У самотньому холоді
Я – віддзеркалення у калюжі.

Мене легко образити;
І ще легше – зробити боляче

Я Самота, - забута у спогадах
Я Німота, - хоча безліч думок
Що сплелись у душі, забагато

Мене й легко образити;
Ще легше – зробити боляче

У повутинні-самотинні…
Я помираю морально, і болісно
Мені нестерпно від вашого холоду

Так, мене легко образити;
І так легко зробити боляче…

P.S. Ви ж бо, - дієва мораль:
Водночас, ви ті, хто і робить боляче.

19.05.13.
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:46:54 pm
Т. чи Т.?


.
Толерантність – яке чудове слово
Та, злобні люди, отруїли сенс…
«Толерастом» - обзивають.
..
А що, для Тебе, слово це?
Чи Те чи Те? Байдуже?

Замало часу, для байдужості!
~~
Бо, що є Життя?
Як не поступове гниття?


18.05.13.
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:47:10 pm
«Актуальне і м'яке»

Котик вмить втікає...
Небо, собі засинає.
Очі лихо помирають.
Тіло тихо моє гнеє.

А навішо тоє нити?
Бо гиєни будуть ситі
nekpha жрати хочуть
...із моєї порожнечі?

10. 05. 13.
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:47:33 pm
Болото


болото - в нім хтось
Пішов вже з головою.

Очі не горять більше
Натомість - палає душа

Хто я, до біса такий?!
наважився ходити

На гладіні огидній
Топі. Топи, топи, топи!
...
Зате, - я сміливіше ніж Ти
.втомлений споглядати...
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:47:54 pm
Ра;life


У моїх барвистих сновидіннях
Немає місця сірому буттю.
В моєму сірому, приреченому

Бутті...
 
Ні. Лише ілюзія, моїх
Барвистих снів на яву ...
Я - що живе у власній
 
Утробі ...
 
Мрій, вчинків і снів
Коли і як, потрапив метелик?
У утробу, спорожнілих ...
 
Снів?
 
Я яв люблю і гнівно ненавижу
Зализуючи жалюгідні шрами, через
Яв - лише озноб і гарячка.
 
Життя ...
 
Для ніжної душі людини
найогидніший туберкульоз
І отрута, проникає, коли утроба
 
Народжує ...
 
Суміш крові і сліз, що зачав
Породив сам, і вигодував, виховав
У собі, суміш самотності сліз.
 
Кров.
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:48:45 pm
Фактор Болі



Я не здатен, не спроможний ні для чого!
Біль, в моїй пустій душі, - він мене руйнує
Я повинен зізнатись: Страждаю в душі!!!
Розриває мене, і посмішка, - не допомагає

Боляче і від того, що я Квітка-пустоцвіт
Що не дає ніякого плоду, - усі бачать але
Я Квітка-пустоцвіт, і ненавиджу своє життя
Воно пусте й аматеріальне,  немов сморід

І я не можу обіцяти нікому, що зможу стерпіти
Ці муки, ці жахливі болі, і вбити свої думки
Хоча і знаю прекрасно, що плід думок – дії…
Я не у цьому – не можу давати обіцянок.

У голові – занадто багато думок, цілі хмари
Але я буду старатися, бо голова болить…
І хочеться втекти кудись за обрій Світу гладі
Де ніколи не зустріну я людей. Хочу, щоб усі вони!

Пропали – назавжди! Потонули кожен у своєму
Світі та душі, щоб не було марної тієї миті болю
Що робимо один одному, усі ці довгі дні…
Повтікати б у ліси та поле, щоб не бачити болі.

Твариною бути краще, бо не знаєш що існуєш
Це головна помилка Бога, - ми, на жаль, - помилкові
Мені залишається лише посміхатись, у сподіванні
Що все буде добре. Але вже досить про мене…
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:49:13 pm
Чому, Життя - складається з Сміття?


Чому, Життя, -  складається з
Сміття?

Чому, хрустальний шлак іржі
Дере судини крові наші?
А Серце, - зпорожніле для...
Любові?

Чому, Самотність захопила мить
Чому, так складно мені жити?
Як віднайти ланочку-зв'язок?
Болить...

Мій мозок, від усього цього.
Бо у закуточках Всесвіту -
Самортність Самоти Самотності
...Нема...

Бо Всесвіт цей увесь, - синонім є
Самотності душі й паразитичності -
Бажання це людей

Єдиного суспільного, зла шлаку
Ми гнітим Всесвіт, своїм існуванням
Не життям, бо ж життя то щастя
А біль?

А він все досі там, в моєму серці
Прозріння сліпоти і особистий
Прозріння у нікчемності прозрінь.
Я тут.

У цьому пеклі наодинці, сам.
І де, у Всесвіті загублений куточок?
- Десь, певно, там...
Болить.

Чому, Життя, -  складається з
Сміття?


06.04.13.
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:49:43 pm
Unrequited

。Сама народжена із психо-травм,
вона дає мені дитину за дитям。
 Єдиний спокій, - темрява та хаос;
Розхристаний Метелик Сну, дарує。
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:50:05 pm
Самотньо


За гратами віконними – похмуре небо
Та білий сніг сідає тихо, прохолодно
І я, сиджу самотньо в себе вдома

Дивлюсь в вікно, й чекаю на тепло
Я можу трошки  сльози попускати
Бо ж так мені самотньо, біло так…

Не вистача тепла.

І я, - один; немов пезповоротньо
осмислюю події власного життя;
Ті дні, що вже давно пройманули

Минуле, що не зтереш з холста життя
Така ж ото картина, немов бо то…
за чорними гратами, маленька барва - Я.
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:50:37 pm
Ми - Діти - Цілого покоління


Ми діти, - заводських людей,
зпустошених минулим нашим.
Та це не знак, що ми ж так знову, там
колись, - пустошим душі всі, а кращім.

Ми вмієм мріяти і вірити у мрії,
І Мрії, мріють тоді з нами, тими
Хто народивсь в час інший, жаданий
Нідії, та час, що не простить нас.

Але так складно підносити ідеали,
Коли батьки самі навчають нас нічому
Не мають Мрії, та не мають і бажання
Свободу давно бажану - гвалтують...

...за бажанням.

А ми, тепер згвалтовані й безправні
Сховались у душі, травмовані - каліки
І вам тепер - відповідати, знайте!..
Що не прийняли нас такими, як повинні
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:50:56 pm
Треш-сміття



Я непотріб, - треш - сміття...
Яке нікому непотрібне...
А все тому, що душу верну
Навиворіт. В пустожиття...

А душа моя - нікому не потрібна
Такий став Світ!
А душа, - непотребом!..
Тваринність - це життя...

Вторинна людська непотрібність
Жахливо дихати таким...
Повітрям, смутком, поцілунком
Егоїстів... Треш-сміття - душа...
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:51:44 pm
-Мої хоку (Японська форма віршування)-


Жук повзе по долоні.

Не знає ні горя ні болю,

Впав жук із долоні.

 ***


Літня трава хитається мирно,

І запах її всюди.

Скосили - засохла вона.
 
***


Жовта книга в руках,

Як осінній лист на долоні.

Забуттю підданий кожен з них.
Название: Re: Мої Хоку та вірші
Отправлено: Kvitka от Декабрь 10, 2014, 17:52:30 pm
-Юакура-

Юакура*, - білі твої пелюстки…
Твої квіти ніжно-білі, мов кістки
Твої квіти блідно-білі, мов моє
Лице. Твої квіти  знов зацвіли…
Вітре! Тільки ти мовчи, прошу!
Не здувай прекрасні квіти, тихо
Ти засни. Не руйную мою красу
Не тріпай за душу мою. Стихни!
Просто квіти  мої обмини дущі,
Зникни Вітре, прошу, сльози…
Тають на моїх очах. Тихше серце
Так не бийся, біль лише в очах…
Тихше Вітре, а якщо подмеш…
Трошки ти подми. Не тріпай, а -
Тільки обніми. Не суши обличчя
Сльози обітри, не тріпай волосся
Квіти юакури в подих ти візьми…
І облий мене, зненацька. Ними,
Тільки трошки, і в волосся заплети.



* Юакура, - українська вишня, в протиставлення японському слову "Сакура".